Щоб правильно прокласти курс до наміченої мети, штурман корабля або
літака вдається до допомоги складних навігаційних приладів, користується
картами, таблицями, а тепер і GPS навігацією. Тим більш дивною здається
у зв’язку з цим здатність птахів і тварин разюче точно орієнтуватись
відносно поверхні землі. Особливо безпомилково ведуть себе в просторі
пернаті. Відстані, які долають птахи під час сезонних міграцій, іноді
дуже великі. Так, наприклад, полярні крячки роблять двомісячний переліт з
Арктики до Антарктики, покриваючи близько 17 тисяч кілометрів. А кулики
мігрують з Алеутських островів і Аляски на Гавайські острови,
пролітаючи над океаном близько 3 300 кілометрів. Ці факти становлять
інтерес не тільки з точки зору фізіології. Особливе здивування викликає
безпомилкове орієнтування птахів над океаном. Якщо при польоті над сушею
можна припускати наявність яких-небудь звичних зорових орієнтирів, то
які ж орієнтири можуть зустрітись на одноманітній водній поверхні?
Відомо також, що птахи після далеких мандрів завжди повертаються на свої
місця. Так, американські крячки, перевезені на 800-1200 кілометрів від
своїх гніздівель, через кілька днів повернулися на старі місця, до
берегів Мексиканської затоки. Подібного роду досліди були пророблені і з
іншими птахами. Результати були ті ж.
Певною здатністю до орієнтування володіють не тільки «перелітні», а й
«осілі» птахи (тренований голуб може повернутись в голубник з відстані
300-400 кілометрів). Здібності птахів орієнтуватись в просторі були
відомі ще в давнину. Тоді вже користувались голубиною поштою. Однак самі
по собі спостереження за перельотами птахів, їх поведінкою практично
нічого не дали для з’ясування причин орієнтування. Досі з цього питання
існують лише численні здогади і теорії.
З точки зору екології, науки, що вивчає
умови життя різних тварин. наявність у птахів здатності орієнтуватися в
просторі цілком закономірна. Надзвичайна швидкість пересування і
можливість за короткий термін покривати значні відстані виділяє птахів
із середовища інших представників живого світу нашої планети. Пошуки
корму далеко від гнізда, безсумнівно, сприяли виробленню надзвичайних у
порівнянні з іншими тваринами здібностей орієнтуватися в просторі.
Однак, як ми бачимо, механізм цього цікавого явища ще не розкритий. Поки
можна лише припустити, що складний інстинкт птахів заснований не на
одному-якомусь факторі. Можливо, він включає в себе елементи
астрономічного орієнтування по сонцю, тим більше що чимало тварин мають
таку здатність.
Очевидно, важливу роль може грати і
зорове орієнтування по поверхні Землі, якщо врахувати, що зір птахів
відрізняється рядом особливостей. Є безумовно, і ще якісь важливі, поки
невідомі науці фактори. Чи входить до їх числа, так зване магнітне
почуття птахів, сказати з достовірністю поки не можна. Тільки подальші
дослідження за участю вчених різних спеціальностей допоможуть мабуть,
вирішити цю загадку природи.
Немає коментарів:
Дописати коментар